Лікування гострого пієлонефриту

Пієлонефрит - це інфекційно-запальний процес, локалізований у чашково-мисковій системі нирок. Буває одностороннім і двостороннім, гострим і хронічним, ускладненим і неускладненим (аж до абсцесу нирки). Спричиняється різними неспецифічними збудниками, які, в ряді випадків, стійкі до широко застосовуваних антибіотиків. У зв'язку з такими особливостями повноцінне й адекватне лікування гострого пієлонефриту стає профілактикою розвитку ускладнених форм захворювання або ускладнень.

Лікування гострого пієлонефриту

Причини

Головний фактор, що провокує розвиток гострого пієлонефриту, - потрапляння інфекції в паренхіму і миску нирки.

Відбувається це з різних причин:

  • аномалії розвитку сечовидільної системи (пієлонефрит у дітей);
  • порушення відтоку сечі (простатит у чоловіків);
  • вагітність у жінок;
  • опущення нирки (нефроптоз);
  • сечокам'яна хвороба, травматизація мисок гострими краями каменів;
  • хвороби обміну речовин (цукровий діабет, подагра).

Інфекція може проникати в нирку і з крові, на тлі ослаблення імунітету і септицемії.

Симптоми

Відомий симптом "сеча кольору м'ясних помиїв", характерний далеко не для всіх випадків гострого пієлонефриту.

На перше місце виходять загальні симптоми інфекційного запалення:

  • лихоманка з високими цифрами;
  • озноб, виражена загальна слабкість і головний біль;
  • больові відчуття в животі або попереку (можливо, з одного боку) різного ступеня вираженості;
  • порушення сечовипускання (частіше - зменшення походів до туалету).

На 2-3 день від початку хвороби можуть початися гнійні явища, тоді й можна очікувати появу каламутної сечі.

Для підтвердження діагнозу потрібні аналізи крові, сечі, УЗД. Рентгенологічні методи використовуються з обережністю, оскільки контраст може погано виводитися ураженими хворобою нирками.

Лікування

Головний принцип адекватного лікування гострого пієлонефриту - якомога швидше усунути запалення та інфекцію.

Для цього призначаються:

  • рясне пиття зі збереженням звичного споживання солі;
  • протизапальні засоби;
  • антибіотики, бажано терміново перевірити чутливість мікроорганізмів до препаратів;
  •  дезінтоксикаційні засоби з метою виведення токсинів з організму;
  • лікування супутньої патології.

Після стихання гострого пієлонефриту рекомендується періодично з'являтися до лікаря і проходити профілактичні курси, щоб не сформувався пієлонефрит хронічний - непросте і підступне захворювання. У профілактичному лікуванні важливе місце займають фітопрепарати, наприклад, зверніть увагу на рослинний препарат Канефрон Н (німецької компанії Біонорика).


  1. Бешлієв Д.А., Ходирєва Л.А. "Діагностика та лікування гострого пієлонефриту" Трудный пациент, т. 5, №. 12-13, 2007, стор. 5-8.
  2. Лоран О.Б. і співавт. "Помилки в антибактеріальній терапії гострого пієлонефриту" Медична рада, №. 9-10, 2008, стор. 37-40.

Повернись живим