Пієлонефрит - це інфекційно-запальний процес, локалізований у чашково-мисковій системі нирок. Буває одностороннім і двостороннім, гострим і хронічним, ускладненим і неускладненим (аж до абсцесу нирки). Спричиняється різними неспецифічними збудниками, які, в ряді випадків, стійкі до широко застосовуваних антибіотиків. У зв'язку з такими особливостями повноцінне й адекватне лікування гострого пієлонефриту стає профілактикою розвитку ускладнених форм захворювання або ускладнень.
Причини
Головний фактор, що провокує розвиток гострого пієлонефриту, - потрапляння інфекції в паренхіму і миску нирки.
Відбувається це з різних причин:
- аномалії розвитку сечовидільної системи (пієлонефрит у дітей);
- порушення відтоку сечі (простатит у чоловіків);
- вагітність у жінок;
- опущення нирки (нефроптоз);
- сечокам'яна хвороба, травматизація мисок гострими краями каменів;
- хвороби обміну речовин (цукровий діабет, подагра).
Інфекція може проникати в нирку і з крові, на тлі ослаблення імунітету і септицемії.
Симптоми
Відомий симптом "сеча кольору м'ясних помиїв", характерний далеко не для всіх випадків гострого пієлонефриту.
На перше місце виходять загальні симптоми інфекційного запалення:
- лихоманка з високими цифрами;
- озноб, виражена загальна слабкість і головний біль;
- больові відчуття в животі або попереку (можливо, з одного боку) різного ступеня вираженості;
- порушення сечовипускання (частіше - зменшення походів до туалету).
На 2-3 день від початку хвороби можуть початися гнійні явища, тоді й можна очікувати появу каламутної сечі.
Для підтвердження діагнозу потрібні аналізи крові, сечі, УЗД. Рентгенологічні методи використовуються з обережністю, оскільки контраст може погано виводитися ураженими хворобою нирками.
Лікування
Головний принцип адекватного лікування гострого пієлонефриту - якомога швидше усунути запалення та інфекцію.
Для цього призначаються:
- рясне пиття зі збереженням звичного споживання солі;
- протизапальні засоби;
- антибіотики, бажано терміново перевірити чутливість мікроорганізмів до препаратів;
- дезінтоксикаційні засоби з метою виведення токсинів з організму;
- лікування супутньої патології.
Після стихання гострого пієлонефриту рекомендується періодично з'являтися до лікаря і проходити профілактичні курси, щоб не сформувався пієлонефрит хронічний - непросте і підступне захворювання. У профілактичному лікуванні важливе місце займають фітопрепарати, наприклад, зверніть увагу на рослинний препарат Канефрон Н (німецької компанії Біонорика).
- Бешлієв Д.А., Ходирєва Л.А. "Діагностика та лікування гострого пієлонефриту" Трудный пациент, т. 5, №. 12-13, 2007, стор. 5-8.
- Лоран О.Б. і співавт. "Помилки в антибактеріальній терапії гострого пієлонефриту" Медична рада, №. 9-10, 2008, стор. 37-40.
