Виховання дитини є не простим завданням для батьків навіть за найсприятливіших обставин. Наші діти так швидко ростуть, що часом не встигаєш стежити за тим, як від цього змінюється їхня поведінка, емоції та ставлення до оточуючих. За такого стану речей дуже важливо правильно оцінювати ситуацію.
У цій статті я хочу поділитися особистим досвідом, на прикладі того, як ми впораємося з вихованням своєї малечі. А також чим ми керуємося, коли потрібно заспокоїти дитину.
Як заспокоїти дитину на дитячому майданчику
Сталося все того дня, коли ми змінили нашу звичайну вечірню прогулянку на поїздку до незнайомого нам парку. Парк був великим і красивим, але відрізняло його від парку, який знаходиться поряд з нашим будинком те, що тут виявився величезний дитячий майданчик .
Це був цілий ігровий комплекс з безліччю різноманітних гірок, гойдалок та пристосувань для розваг та ігор. Звичайно і дітей на майданчику було втричі більше, ніж у нашому парку. Наша мала була в захваті, вона швидко освоїлася і випробувала всі ходи та спуски, які там були. Вона настільки захопилася, що здавалося може оступитися і впасти будь-якої хвилини. Бачачи те, що відбувається, мене стало охоплювати занепокоєння. До того ж вечоріло, ставало прохолодно і треба було вдягнути кофту. Ось у цей момент і трапилася істерика у нашої доньки.
Напевно, кожен батько стикався з такою поведінкою дитини, коли вона плаче, виривається і не може нічого пояснити. Такий стан може бути небезпечним, якщо правильно не відреагувати на нього! Елементарно, дитина в такому стані погано контролює свої рухи і може оступитись і впасти, до того ж сльози в очах, закривають огляд – її може збити з ніг інша дитина тощо. Ви розумієте, що я маю на увазі.
Однак, перш ніж заспокоїти дитину, слід врахувати такі фактори. Варто розібратися, що могло бути причиною такої істерики. По-перше, дитина могла вдаритися під час гри і не відразу зрозуміти це або її могла образити інша дитина. По-друге, дитина могла засмутитися від того, що в нього не все виходить. По-третє, причиною могли стати страхи дитини . По-четверте, така поведінка могла спричинити стан здоров'я, наприклад, простуда, що починається, часто може супроводжуватися нудьгою і перепадами настрою. І, нарешті, дитина просто перезбуджена і могла подумати, що ви її ведете додому, коли вона ще не хоче. Саме така причина виникла у нашому випадку. Донька надто розігралася і на просте прохання одягнутися та перепочити, довела себе до істерики.
Як правильно вчинити у такій ситуації?
Часто батьки соромляться, коли треба заспокоїти дитину на очах інших. І тому діють за стандартним шаблоном: дратуються, гніваються і кричать на дитину, іноді смикають її за руки і відводять із майданчика на знак покарання. Виправдовуючи себе тим, що докладно розберуться із цим удома.
Але таке виховання не дає позитивного результату надалі. Найкращу користь можна отримати лише у разі реакції на ситуацію тут і зараз. Саме так радять чинити психологи. Це той фундамент, завдяки якому Ви можете виховати генія зі свого чада. Звичайно, як мама можу сказати: це досить складно. Але я завжди пам'ятаю головне правило виховання:
4 поради, як заспокоїти дитину:
1 . Зберігайте спокій. Не намагайтеся оцінювати зовнішню ситуацію, як зараз виглядає Ваша дитина чи Ви. Діти вивчають і пізнають цей світ, вони кричать, сміються та плачуть. Хто сказав, що сльози треба скасувати? Дитячі капризи - це звичайна справа для маленького дослідника.
Тому не варто дратуватись, якщо малюк впадає в істерику, а спробуйте спокійно розібратися, що сталося. Ваше роздратування та підвищення голосу може лише посилити ситуацію. Візьміть дитину на руки. Контакт з мамою або татом - це завжди комфортний стан дитини, і це допоможе знизити напруження істерики. Якщо малюк, що не реагує на Ваші слова, спробуйте просто його погладити по голові, притиснути до себе, щоб заспокоїти.
2. Наведіть приклад інших дітей. Покажіть йому загальну ситуацію, що усі дітки грають і ніхто не плаче. У нашому випадку ми пояснювали, що інші теж одягнулися. Діти завжди наслідують когось, батьків, сестер, братів і особливо своїх ровесників. Тому, навівши приклад інших дітей, Ви можете відвернути його від істерики.
3. Метод перемикання. Якщо Вам не вдається упокоїти дитину ні вмовляннями, ні прикладами, то спробуйте переключити її увагу на абстрактну тему. Але не варто тут різко "ахати", типу: "А що в мене є?!", "Ой, а хто це там йде?", "Ах, що я тобі зараз дам." і т.п. Ця манера притаманна багатьом матусям, бабусям і працює з немовлятами, а ось трирічки вже не реагують на такий спецефект. В даному випадку ми згадали про поні (вона зараз дуже хоче, щоб їй купили поні, яку вона побачила в однієї дівчинки) і знову завели розмову про неї: якого кольору вона була і як ми разом підемо купувати і коли. Тобто потрібен приклад, який за вагою зацікавленості буде важливішим, ніж момент, через який виник прикро.
Важливо! Все про що Ви говоритимете і обіцятимете, Ви повинні будете обов'язково виконати і тоді в подальшому цей метод знову і знову працюватиме. У жодному разі не обманюйте дитину!
4. Метод ігнорування . Коли начебто ситуація вирішилася і Вам вдалося домовитися і заспокоїти дитину, але вона все ще схлипує і накручує себе, спробуйте спокійно не розмовляти з нею якийсь час. Помовчіть кілька хвилин, не акцентуючи на цьому уваги. Таким чином, дитина втрачає інтерес до істерики через втрату «залучених глядачів». Діти здатні дуже швидко змінювати настрій, головне відчувати такі тонкощі та не посилювати ситуацію самим. Проте, ігнорування не можна застосовувати на самому початку. Ця порада підходить, коли ви вже багато чого застосували і щоб дати дитині відпочити від сліз, від розмов, даєте зібратися зі своїми думками та емоціями - даєте їй спокій.
Наша історія закінчилася добре. Ми заспокоїли доньку за допомогою перерахованих вище методів, і потихеньку рушили в бік будинку, вже на зупинці дочка була в гарному настрої і посміхалася перехожим. Дорогою ми обговорювали, яке чудове місце знайшли і що ми обов'язково днями знову сюди прийдемо.
Сподіваюся, що мої поради будуть Вам корисні. А якщо у Вас виникли запитання, Ви можете написати коментар під статтею, я з радістю відповім Вам.
