Примхи дітей стали практично нормою у суспільстві. Дитина в магазині кричить і б'ється в істериці: «Мамо, купії! Хочу!». Мама бентежиться і червоніє через поведінку малюка. У парку неможливо відійти від каруселів, дитина нескінченно готова кататися на всіх атракціонах. Хоч не ходи до парку, такі витрати не завжди по кишені. Ні вмовляння, ні погрози, ні прохання — ніщо не допомагає. Знайома ситуація?
Психологи стверджують, що капризи дітей – це норма для всіх дітей . А ось яку форму вони можуть трансформуватися в майбутньому, залежить тільки від батьків. Як відомо, діти великі маніпулятори і дуже легко можна розбалувати їх, якщо не дотримуватися чіткої системи (що можна, а чого не можна). Наприклад, те, що було вчора можна, сьогодні забороняємо, і навпаки. Надалі ви можете отримати систему примх у прогресії від дитини.
Буває й інша крайність, коли суворі батьки вимагають від дитини постійної покори, карають, читають нотації, надмірно забороняють – це також призводить до страждань дитини.
Як же бути у такій ситуації? Як виключити примхи дітей?
У віці 1 року, коли дитина починає ходити і все ближче знайомитися з навколишнім світом, саме час ввести в життя правила. А саме правило «трьох не можна»:
- Не можна наражати на небезпеку себе;
- Не можна наражати на небезпеку інших;
- Не можна бути домашнім деспотом, тобто необхідно поважати оточуючих тебе людей.
Звичайно, пояснювати ці правила потрібно у спокійній обстановці і чітко пам'ятати про них слід усім членам сім'ї. Наприклад, якщо газову плиту чіпати не можна, то намагатися вмикати під наглядом дорослого або заради інтересу лише один разочок — теж виключено. Правило «трьох не можна» допомагає убезпечити дитину та зняти рівень тривожності з батьків. Коли малюк їх освоїть, він сам із задоволенням розповідатиме вам, чого не можна чіпати і що небезпечно. І ви зможете легко заспокоїти дитину за різних обставин.
До двох років малюк освоює заборони щодо його безпеки, а також запам'ятовує алгоритм роботи заборон. Маючи такий алгоритм, малюкові простіше зрозуміти, що можна, а що не можна і чому. Але звідки беруться раптом примхи дітей? На думку психологів – це такий спосіб вираження почуттів дитини. Щоб висловити емоції, що охоплюють його в той момент, малюк падає на підлогу, кричить, плаче, йому важко пояснити, що відбувається. Чим спокійніше в такій ситуації поводиться мама, тим швидше заспокоїться малюк.
Як не бути надто суворим, але виконувати функції батька?
Але буває так, що дитині дійсно дуже хочеться чогось у магазині, але це коштує непосильно дорого. Як бути? Категорічна відмова може призвести до істерики, а потурати немає можливості. Тут дитину можна переключити на щось інше, доступне вам або домовитися, що купите наступного разу або подарує дід Мороз на свято (якщо такий подарунок можливо спланувати на майбутнє). Головне не говорити зараз «ні» дитині. Кажіть: - Так, але …. (І описуєте ситуацію). Більше розмовляйте із малюком. Говоріть про свої почуття та коментуйте його почуття. Плануйте та обмовляйте ваші прогулянки заздалегідь, запропонуйте малюкові такі вигоди, від яких він не зможе відмовитись на користь істерик.
Найбільшого успіху вдасться досягти, якщо ви максимально відкриті і чесні перед своєю дитиною. Не варто досягнення маленьких ситуативних цілей йти на маленьку брехню. Вона неодмінно обернеться брехнею у відповідь. Але докладніше про це я напишу в окремій статті.
