У питанні де і як спати маленькій людині, виникає багато дискусій і суперечок між педіатрами, психологами, вихователями та батьками. І завжди знаходиться та чи інша сторона зі своїми аргументами і доводами своєї правоти. Але, зрештою, кожна сім'я обирає для себе той шлях, який найбільше підходить під її правила.
До появи малюка батьки готуються ретельно: купують усе необхідне (ліжечко, візочок, одежину, пустушки), вивчають спеціалізовану літературу та опановують правила догляду за малюком. Педіатри часто забороняють або рекомендують спати окремо, обґрунтовуючи науково свою думку. Але з народженням дитини всі ці правила відходять на задній план і, немов знання, народжується разом із нею.
Спати разом із малюком: так чи ні!
Наше малятко з першого дня я поклала спати разом зі мною. Вона була сита і дуже спокійна, здавалося ніщо не турбує її, і вона повністю під моїм захистом і відчуває це. Вдень вона спала у своєму ліжечку або в колясці на прогулянці.
Вигоди, які можна винести для себе, якщо спати разом із дитиною:
- для малюка мама весь час перебуває в його полі, він відчуває її тепло, дихання - це комфортний стан для нього і так він може проспати всю ніч спокійно;
- на першу ж вимогу мама дає груди, тобто малюк навіть не встигає прокинутися і мамі не треба вставати;
- дитина, відчуваючи мамин захист, у майбутньому схильна більше довіряти світові й оточенню.
Спати разом із малюком. Які ж недоліки у спільного сну?
- Матуся в такій ситуації, звісно, спить, але спить у "пів ока" від тривоги, щоб не придавити або не зачепити малюка вночі. І виходить, що спить вона всю ніч, але все одно не висипається. Це свідчить про відсутність у неї фази глибокого сну. Вона не може повністю розслабитися і це призводить до хронічного недосипання, наче вона всю ніч вставала до ліжечка малюка.
- "За бортом" опиняється тато. При спільному сні не завжди вдається організувати інтимне життя. Чоловік відчуває себе самотнім і обділеним увагою.
- Наслідки після спільного сну також можуть залишити довгий слід. Мамі було зручно, а малюкові й поготів, що призводить до складнощів під час переїзду в дитяче ліжечко.
Однак, за умови правильного контролю за ситуацією і заздалегідь продуманого алгоритму дій, у майбутньому можна виключити недоліки і легко перевести дитину на сон у своєму ліжечку, коли приходить час.
І тут теж можна виділити три етапи:
1. Мамі доводиться спати разом із малюком. Плюси: Спокійний сон дитини і мами; годування вночі полегшується; постійний контакт, який свого роду "продовжує" внутрішньоутробний розвиток малюка. Щоб пом'якшити тривогу мами, можливо просто оформити спальне місце таким чином, де тривогам не залишиться місця. Це може бути валик, що розділяє малюка від мами, наприклад. Вдень малюк без проблем може спати у своєму ліжечку/колясці.
2. Через якийсь час можна приставити до ліжка впритул дитяче ліжечко без переднього бортика таким чином, що малюк фактично спатиме у своєму ліжечку, але відчуватиме себе в одному просторі з мамою. Плюси: все ті самі, що й у першому етапі, але вже з'являється автономність від маминого ліжка; тут мама вже відчуває якусь свою "свободу", зникає небезпека ненавмисно зачепити малюка. А малюк так само відчуває маму поруч, але вже автономно і звикає до цього. За таких обставин мама може вже більше уваги приділяти чоловікові.
3. Коли малюк звикне спати окремо в ліжечку, можна поступово відсувати його від батьківського ліжка, надівши бортик назад. Плюси тут очевидні - очікуваний результат: малюк спить самостійно у своєму ліжечку.
У всій ситуації спати разом, важливо запам'ятати одне правило:
Приміром, якщо малюк, перейшовши спати окремо, інколи серед ночі або під ранок проситься в батьківське ліжко, не варто йому відмовляти (бо ми ж вирішили вже спати окремо). На різних етапах розвитку малюків бувають моменти, коли їм необхідне ніби "підживлення" батьківським теплом, ласкою, просто перебуванням поруч. Щойно такий період минає, можна повертатися назад у ліжечко. Ми такі етапи спостерігали зі своїм малятком і, діючи правильно, отримали колосальні результати.
