Часом, з дітьми, що підростають, батькам буває складно взаємодіяти. І прірва недовіри і нерозуміння буде тільки зростати з кожним днем, якщо не розібратися в причинах. Насамперед, батькам варто звернутися до своїх методів виховання і виділити помилки батьків, які вони допустили. Слова, які ми говоримо своїм дітям, дуже сильно впливають на поведінку дітей і формують їхню особистість. Задумайтеся про те, що не потрібно говорити дітям, щоб виправити проблему ваших стосунків.
5 помилок батьків: Що не потрібно говорити дітям
Для багатьох батьків, це може здатися жорстким інсайтом. Однак, щоб неусвідомлено не зіпсувати своїх дітей, змініть ситуацію вже сьогодні. Навіть якщо ви використовуєте тільки один або два рази подібні фрази, - вони все одно можуть мати порочний вплив на ваших дітей.
1. Не потрібно говорити дітям: "Ти ніколи..." і "Ти завжди..."
Батьки часто кажуть: "Ти ніколи не закінчуєш те, що починаєш", або "Завжди залишаєш після себе безлад". Ці твердження створюють рамки навколо ваших дітей, що визначають їхню подальшу поведінку. Діти не відчувають меж часу, як дорослі. "Ніколи" і "Завжди" дитина визначає для себе, як "Назавжди", без посилання на минуле, сьогодення чи майбутнє. Коли батьки кажуть дітям, що вони ніколи не будуть отримувати хороші оцінки, якщо не зосередяться, то діти істинно в це вірять. Вони вважають, оскільки в них є проблеми з концентрацією уваги, їм судилося отримати погані оцінки. Якщо ви хочете мотивувати вчитися своїх дітей, то уникайте надалі висловлювань "Ніколи" і "Завжди".
2. Не потрібно казати дітям: "Чому ти не можеш бути хорошим для різноманітності?"
Дитина при цьому може зрозуміти, що її вважають "поганою". Іноді батьки так засмучуються через вчинки дитини, що забувають відокремити людину від дій. У жодному разі не акцентуйте увагу на особистості дитини, коли вона вчинила неправильно, а обговоріть її конкретний проступок. Це підкреслює, що поведінка була поганою, а не дитина. Так дитина може оцінити свою поведінку і почати контролювати її, щоб виправити ситуацію. Не потрібно говорити дітям: "Що з тобою? Ти жаднюга/плакса тощо". Використання таких зворотів розмиває в дитини межі між її самосвідомістю та поведінкою. Більшість дітей не здатні ще відокремлювати перше від другого без допомоги батьків. У результаті дитина думає, що ви лаєтеся, бо вона погана. Виправте помилку і допоможіть дитині зрозуміти, що ви сердитеся на погану дію, а не на неї особисто.
3 Не потрібно говорити дітям: "Ти ніколи нічого не досягнеш"
Подібне висловлювання забирає у вашої дитини будь-які надії, що він (або вона) будуть у змозі коли-небудь досягти успіху в чому-небудь. Неодноразове повторення таких фраз кристалізується в розумі дитини, як сприйняття себе дефектною і не здатною досягти того, що під силу іншим дітям у школі та в житті. На жаль, занадто часто, це стає "пророцтвом, що збувається". Дитяче пояснення: "Мої батьки не думають, що я досягну чогось. Я просто недостатньо хороший. То, навіщо тоді намагатися щось пробувати?". Саме тому завжди потрібно говорити дітям: "Я вірю, у тебе все вийде, ти впораєшся!", навіть якщо ситуація не вказує на це. Батьківська віра в успіх дитини дуже важлива для процесу виховання. І потрібно подавати приклад, тим самим мотивуючи дитину на успіх.
4. Не потрібно казати дітям: "Чому ти не можеш бути як твоя сестра (або брат)?"
Дуже легко потрапити в пастку порівняння успішної дитини з дитиною, яка зазнає труднощів. Деякі батьки помилково вважають, що чудовим способом мотивації дитини є протиставлення з іншими дітьми. У реальному житті це майже завжди не працює. Крім того, такі батьки вбивають цвях розбрату, образи і навіть ненависті між своїми дітьми, які можуть тривати все життя.
5. Не потрібно говорити дітям: "Ти, дурний (дурна)? Ти все робиш неправильно"
Хоча для дорослого цілком очевидно, що дитина могла не подумати перед дією, але кажучи про це, ви можете мати руйнівний вплив на її психіку. Ваш син чи донька не стали ще достатньо зрілими, щоб міркувати про ситуацію, як це роблять дорослі. Можливо, дитина поспішила або була перевтомлена і тому не змогла прийняти правильне рішення. Але ваша фраза створює в дитини лише страх припуститися помилки, замість того, щоб навчитися оцінювати обставини. Такі фрази підривають віру дитини в її здатність зробити щось краще наступного разу.
Коли батьки називають свою дитину "дурною" або кажуть їй, що вона нічого не може зробити правильно, вони фактично повідомляють дитині, що вона нездатна до вивчення, зміни та поліпшення. Часто причини погано виконаного дитиною завдання полягають у тому, що вона неправильно зрозуміла завдання або не могла як слід зосередитися. Це ситуативні та змінювані проблеми. Але, наполягаючи, що ваша дитина нічого ніколи не робитиме правильно, ви робите одну помилку і поширюєте свій осуд на все, що намагається зробити дитина. Принаймні, саме так ваша дитина бачитиме це. Вона зробила одну помилку, але це означає, що її засуджено на все життя, щоб завжди залишатися "дурною дитиною". Дитина прагне відповідати вашим очікуванням. Тому потрібно говорити дітям тільки ті речі, які ви хочете бачити в них, а не навпаки.
Усе, що ми говоримо нашим дітям, тон голосу, який ми використовуємо і частота повторень сказаного, - є ключем до того, щоб виховати чи зіпсувати дитину. Існує велика кількість фраз, які не можна говорити своїм дітям і важливо їх враховувати. Діти очікують емоційної підтримки та позитивної оцінки від своїх батьків і журяться, коли ми ігноруємо або не помічаємо їхніх зусиль.
Якщо ви згодні з тим, що не потрібно казати дітям вищевикладених речей, почніть зміни з себе:
- Не очікуйте, що діти зазнають невдачі. Замість цього очікуйте великі можливості від своїх дітей. Ви можете бути здивовані тим, як добре "пророцтво, що збувається" працює, коли ви дозволяєте своїм дітям знати, що ви вірите в їхній успіх.
- Не пускайте виховання на самоплив. Забезпечте своїх дітей необхідними навичками і можливістю використовувати ці навички на шляху до успіху.
- Хваліть дітей у співвідношенні 2:1. Тобто вдвічі частіше, ніж ви поправляєте їх. Ваша похвала підвищить самооцінку дитини і зробить її готовою справлятися з труднощами.
- Нарешті, підтримайте дитину любов'ю, коли вона зазнає невдачі, і надайте їй впевненості, щоб спробувати ще раз. Долучайтеся до бачення проблеми дитини так, ніби ви самі були дитиною знову.
